Ілля

Більша частина книжки - життя бабок-пенсіонерок, а не детектив.

Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.

Норм книжка про Аспі, правда хепі-енд навряд чи би стався в реальному житті.

Жахлива нудота, а не детектив.

Нескінченні бабські бесіди.

Нудні неживі непродумані детективні оповідання.

Найкращий опис бою корабля з підводним човном!

Такий собі детектив. Просто стара історія, яка розкручується своїм ходом. Поліція тіпа щось робить, але і без них все було ти так само.

Спочатку було норм. А потім автор намішав таке. Маньяк, розслідування в дусі Холмса, Клімт, Фрейд, замішав політичні інтриги, викрадення, стрілянину, ексгумацію, секс, дуель, імператриця. Повний ппц.

Книжка про внутрішній світ сучасних японців. Але не детектив.

Норм, але затягнуто ппц.

Обов'язково до прочитання!

Детектив не сильно закручений. Але є стиль, відчувається Норвегія. Хоча би не нудно.

Нудь. 4 тільки за те, що про Галілея.

Нецікаво. Та ще в кінці для чогось оживив Віго, щоб замочити на наступній сторінці.

Яка в сраці детективна інтрига? Нудь.

Бредні фригидної сексуально-озабоченої дури з легким нальотом детективу.

Фігня. Не дочитав. Закинув після того, я другий раз за книжку погоня, чувак ховається в підвалі, а потім пожежа. Автору бракує фантазії явно.

Жах. Спочатку одна сюжетна лінія про туристів, думав буде закритий детектив. Фіг там, трата часу. Потім розслідування про голову, закрите без результату. Трата часу. В самому кінці випадково знайшлося тіло. І випадково знайшовся випадковий вбивця. Детектива по суті немає. Вся книжка може вкластися в передостанній розділ. Атмосфера Шпіцбергена передана посередньо.

Норм триллер/детектив. Буду продовжувати серію.

Болівар хороший, всі інші погані. Книжка для 10-річних. Або автор сам застряг в розумовому розвитку.

Нудь страшенна. Не домучив навіть до половини.

Триллер, не детектив. Читабельно, навіть деколи захоплює, але передбачувано і не дуже оригінально, якщо не рахувати сцен з трупами (хробаки, мухи, запах). Те, що всім заправляє лікар Гаррі, запідозрив, коли Девід побачив пусте інвалідне крісло на пристані.

Нудь. Та ще й переклад дебільний.