Iron Widow

Цікава історія зі швидким розвитком сюжету, але, як на мій смак, занадто прісне виконання, більше схоже на сценарій до фільму, ніж на книгу.
1) Під час читання не відчувалася хімія між головними героями, їхня взаємодія часто була якоюсь натягнутою і штучною. Більше емоцій відчувалося між Їджі і Лі Шимінем, ніж між ними і Дзетянь. Особливо це прослідковується в сцені, де герої сидять зі сплетеними руками біля ліжка постраждалої героїні.