The Intimacy Experiment

Книга, де маркетинг переважив над змістом. Це було нудно та довго. Я тут бачила одне гарне рев'ю від представника реформістського юдаїзму (про який мова йде в книжці), який дуже гарно пояснив, чому цей конфлікт впринципі й сенсу не мав.

Все “велике грандіозне кохання” в цій книзі базується на “о, він дуже хот, я теж хот, давай будемо хот разом”. І у авторки не вийшло продати цю пару. Тут було ще й велике повернення мега картонних героїв, бо у них реально по одній рисі характеру. Хоча це навіть не риса характеру, а їх професії (одна з них ще й колишня).

Кінець книги був жахливим. Звісно, не обійшлось без розриву стосунків в третьому акті. І там Остапа понесло. Що одного, що іншого. Головну героїню запросили в її стару школу, щоб вона провела лекцію (чого вона якби і добивалась з початку книги, її головна ціль була проводити лекції з живою аудиторією). І замість того, щоб зробити щось адекватне (бо ти ж для цього працювала), починається вистава “я порвала з хлопцем”. І це напевно мало виглядати ніби наша дуже закрита Маруся накінець-то починає говорити про особисте і відкриватись. Але це все було перед нічого непідозрюючими школярами, які прийшли отримати хоч якусь сексуальну освіту і от для них абсолютно фіолетово, що там в тебе в особистому житті.

І добре б було все на цьому закінчилось, але авторка видно подумала, що раз це буде її остання книга в цій серії, то треба познущатись з читача повністю. Ми отримали точно таку ж сцену, з лекцією про “о мене кинули” тільки вже від священника і перед іншими людьми.

Коротше кажучи, ця книга в мене викликала тільки стрес і нічого крім стресу.