Wildfire

Я ЛЮБЛЮ ЦЮ СЕРІЮ!!!!!! саме так коротко звучатиме мій відгук хе-хе. та звернемося до більш раціональної моєї частини. я взагалі за 2023 рік дуже полюбила урбан фентезі (реальний світ, іноді навіть наш час, з фентезі елементами в ньому), але не так багато книг цього жанру я б назвала ну прямо улюбленими (крім книг Наталії Матолінець), а тут прямо знайшлося коханнячко.
світобудова. перед тим, як я буду зізнаватися в коханні персонажам, хочу зазначити, що такий “серйозний” аспект тут мені дуже сподобався. цікаво, як автори прописали світ, те, як магія дає певним сім'ям майже необмежену владу. також сподобалось, як магія, влада, статус у світі залежить й від складу сім'ї. це створювало цікаву динаміку, коли навіть останнього виродка могли не викидати з сім'ї, бо він має виняткову магію є Праймом (найвищий рівень мага у цьому світі), а когось залишали без підтримки через невдалий шлюб чи полишених магії дітей. коротко кажучи, дуже крута задумка з світом. а ще мені здається я нарешті зрозуміла, хто ж головний злодій в історії (дякую цитаті про нудьгу).
Невада Фріда Бейлор. моє сонечко, моя піклувальниця, моя правдошукачка. мені дуже подобається її характер, як вона перестала боятися своєї сили, завжди відстоювала власні кордони, вміла давати людям ще один шанс, піклувалася про сім'ю. звісно й за її детективними пригодами було супер цікаво спостерігати, вона себе розумакою виявляла. Невада віддавала всю себе коханим людям, іноді навіть не очікуючи, що вони готові на те саме для неї. сім'я Бейлор взагалі сонечки, їхні різні характери, те, як вони стоять горою один за одного, це просто моє коханнячко. тут я дуже рада, що про інших сестер теж будуть книги.
Коннор Андер Роган. ось, що я назвала б ідеальним прикладом росту персонажа. у першій частині він мені тааак не подобався, ну от типовий мачо, нудний та увесь такий жорсткий і страшний ууу. але з другої частини... ну він став бусічкою. не те, щоб він перестав бути небезпечним чи став супер милим, але його дії (особливо до головної героїні) відкрили його м'якшу сторону. так, він обожнює контроль та завжди досягає своїх цілей будь-яким шляхом, але він прийме відмову Невади, дасть їй боротися, а не заховає у себе в будинку (як дракон, не моє порівняння, це все Невада). його минуле солдата, якого змусили вірити, що він чудова зброя, а у мирному житті йому місця немає, змусило мене замислитися над нашими реаліями. я дуже не хочу, щоб тих, хто повернувся після захисту країни, ігнорували, робили жахливими й не бачили в них всього того добра, що вони зробили. повертаючись до Коннора, мені полюбилася його мовчазна лють, піклування про своїх, ніжність з Невадою, та саркастичність.
трішки про любовну лінію. вони мої!!! ці сонечки були готові пожертвувати собою один заради одного, приймали один одного та допомагали стати кращими. дякую, авторам, що не роздули нікому не потрібної драми в кінці. дуже люблю, що їхнє кохання можна побачити в тому, що вони обрали один одного, а не магію, сильні Доми та статусність. так, можливо, через їхню магічну несумісність у них не народяться діти-Прайми, але я знаю, що ці двоє та їхні діти будуть мати кохання, бо готові боротися за щастя.